Кібервійна — комп'ютерне протистояння у просторі Інтернету. Шаблон:Не плутати Спрямована передусім на дестабілізацію комп'ютерних систем і доступу до інтернету державних установ, фінансових та ділових центрів і створення безладу та хаосу в житті країн, які покладаються на інтернет у повсякденному житті. Міждержавні стосунки і політичне протистояння часто знаходить продовження в інтернеті у вигляді кібервійни: вандалізмі, пропаганді, шпигунстві, та безпосередніх атаках на комп'ютерні системи та сервери.
Український професор міжнародного права О.О. Мережко визначає кібервійну так: «кібервійна» - використання Інтернету й пов'язаних з ним технологічних і інформаційних засобів однією державою з метою заподіяння шкоди військовій, технологічній, економічній, політичній та інформаційній безпеці та суверенітету іншої держави. [1][2]
Як визначив експерт з безпеки уряду США Річард А. Кларк, в своїй книзі «Кібервійна» (Шаблон:Lang-en)[3] (вийшла в травні 2010) «кібервійна — дії однієї національної держави з проникнення в комп'ютери або мережі іншої національної держави для досягнення цілей нанесення збитку або руйнування». Американський журнал Економіст (Шаблон:Lang-en) описує кібервійну як «п'яту область війни, після землі, моря, повітря і космосу». [4] Про важливість готовності до ведення військових дій в кіберпросторі свідчить факт створення в США цілого військового підрозділу — Кіберкомандування США.
Види кібервійни[]
.jpg){kind=link}
Команда «кібервоїнів» ВПС (Шаблон:Lang-en) США
Спеціалісти виділяють такі види атак в інтернеті:
- Вандалізм — використання хакерами інтернету для паплюження інтернет сторінок, заміни змісту образливими чи пропагандистськими зображеннями.
- Пропаганда — розсилка звернень пропагандистського характеру, або вставка пропаганди в зміст інших інтернет сторінок.
- Збір інформації — зламування приватних сторінок чи серверів для збору секретної інформації чи її заміни на фальшиву, корисну іншій державі.
- Відмова сервісу — атаки з різних комп'ютерів для унеможливлення функціонування сайтів чи комп'ютерних систем.
- Втручання в роботу обладнання — атаки на комп'ютери, які займаються контролем над роботою цивільного чи військового обладнання, що призводить до його відключення чи поламки.
- Атаки на пункти інфраструктури — атаки на комп'ютери, які забезпечують життєдіяльність міст, їх інфраструктури, таких як телефонні системи, водопостачання, електроенергії, пожежної охорони, транспорту, тощо.
Характерні риси[]
З поширенням комп'ютерних технологій та інтернету багато громадян, підприємств і державних установ почали залежати від інтернетного зв'язку у повсякденному житті. Використання інтернету для атак комп'ютерних систем іншої держави може завдати значної шкоди її економіці і створити розлад у повсякденному житті країни. На відміну від кібер-атак минулого зараз кібервійна являє собою загрозу для національної безпеки країн і сприймається багатьма як серйозна загроза безпеці держави.
Крім того, розвідувальні організації багатьох країн займаються шпигунством використовуючи інтернет: збирають інформацію, зламують комп'ютерні системи інших держав, займаються диверсійною діяльністю та економічним шпигунством. За визнанням спеціалістів, лідерами у веденні кібервійни зараз є Китай та Росія. Зокрема Китай звинувачували у організації атак на сайти Сполучених Штатів, Німеччини, Індії. Росія використовує інтернет не тільки для збору інформації, але й для організації масованих атак на недружні країни. Росія, як і Китай, однак заперечують причетність державних установ до організації атак.[5]
Беруть участь у кібервійнах і українські хакери. Так після подій навколо акту вандалізму на Говерлі, сайти Євразійського союзу молоді, який взяв відповідальність за їхнє проведення, були атаковані з України. У відповідь зазнали атак сайти президента України та СБУ.[6]
В зв'язку з розвитком нових технологій рівень кібервійни постійно вдосконалюється. Деякі держави починають приділяти захистові від кібервійни належну увагу — виділяють необхідні кошти для організації систем захисту і підтримують спеціальні підрозділи, основною задачею яких є вдосконалення інтернетної безпеки країни та захисту від нападів.
Проекти міжнародних конвенцій заборони кібервійни[]
Професор Олександр Мережко розробив проект міжнародної угоди, який називається «Конвенція про заборону використання кібервійни в глобальній інформаційній мережі інформаційних і обчислювальних ресурсів (Інтернеті)». Проект професора Мережка свідчить, що Інтернет повинен залишитися вільним від військових дій і розглядатися як «спільна спадщина людства» [1].
Див. також[]
- Кібератаки проти Естонії (2007)
- Мережева війна
- iWar — термін НАТО.
Виноски[]
- ↑ 1,0 1,1 http://www.politik.org.ua/vid/publcontent.php3?y=7&p=57
- ↑ http://www.politik.org.ua/vid/publcontent.php3?y=7&p=58
- ↑ Clarke, Richard A. Cyber War, HarperCollins (2010)
- ↑ "Cyberwar: War in the Fifth Domain" Economist, The, Липень 1, 2010
- ↑ На Пентагон була здійснена потужна кібератака з Росії
- ↑ Хакери з ЄСМ заявляють, що слідом за сайтом Ющенка ”положать” сайт СБУ
Посилання[]
- Світ охопила кібервійна Шаблон:Ref-uk
- База даних про кібервійну Шаблон:Ref-en
Шаблон:Internet-stub
ar:حرب الإنترنت de:Cyberkrieg en:Cyberwarfare es:Guerra informática et:Kübersõda fa:نبرد مجازی fr:Cyberguerre he:לוחמה קיברנטית hi:सायबर युद्ध hr:Cyber-ratovanje it:Guerra cibernetica ja:サイバー戦争 ko:사이버 전쟁 mk:Сајбер војна nl:Cyberoorlog pl:Wojna cybernetyczna pt:Ciberguerra ru:Кибервойна th:สงครามไซเบอร์ zh:網絡戰